Наталіє, вітаю Вас із Днем народження! Торуйте нові незвідані шляхи і завжди повертайтеся на свої стежки, щоб пам"ятати. А Вашому Пегасу зичу просторих луків і соковитої трави. Будьте щасливою!
Люба Адель, та не переймайтеся Ви так. Мені справді цікава Ваша думка, так само, як і кожного, хто читає мої твори. Для цього ми тут і спілкуємося, щоб ділитися враженнями і досвідом. Будьмо!
Чуттєвий, ніжний вірш. Але звідки тут узялася печаль? Можливо, це тільки легенький смуток, що син піде своєю дорогою, і відтак рідше будете бачитися? Щиро - Олег.
А я любив у дитинстві сидіти біля грубки і дивитися на вогонь, слухати потріскування дрів. Дієслово "забиратися" означає, в першу чергу, залазити куди-небудь (я ж ні від кого не ховаюся). Прислівник "джмелино" пишеться з одною буквою Н, так само, як "тополино", "місячно" тощо. Але, коли іменник, від якого утворився прислівник, закінчується на Н, тоді пишеться подвійне Н (туман-туманно, плин-плинно). Дякую, Алель. Завжди радий прислухатися до зауважень: пишемо ж не тільки для себе.
Суть же не в римах і не у формі написання. Можливо, стиль заважкий для розуміння, перенасичений науковими термінами, але ж і сама метафізика - наука не із легких. Особисто я не ставлю собі за мету уникати дієслівних (спокушать/бажать) чи іменникових (канон/закон, адепт/рецепт) рим, хоча й намагаюсь ними не зловживати. Головне донести дух твору, думку - ось мета. Все інше - засоби. А на скільки це вдалося, то вже справа смаку кожного особисто. Дякую, Маріє, за аналіз моєї писанини. Заходьте на каву.