Зі святом Вас пані Катерино. Міцного здоровя вам і натхнення .Хай кожен день Вашого життя приносить лише радість ну і хіба-що крапельку смутку, але тільки , як джерело для творчості . Із Катрями Вас!!!
А під вечір сонні димарі Розпустили пасма посивілі... Ух! п. Наталю, це так по домашньому затишно. Аж під носом запахло димово-морозним повітрям. :hands:
Яку мелодію покласти на струну? Святково-трепетну, і, трішечки, сумну. Мелодію холодних кольрів, Мелодію пронизливих вітрів... Дякую п. Анатолію за візит
Напевно це фаза самоспокою, глибоких роздумів.Спокій перед чимось глобально-великом... Чи можливо" передих"" у стосунках...цей вірш спонукав мене до роздуміві пропаду безслідно поміж хмари... не пропадайте п. Валентино, благаю Вас
п.Адель чекаю з нетерпінням продовження . Гадаю цю історії чули всі , бо це гірка доля багатьох дівчат. Та Ви її розповідаєте" милозвучною "нашою" мовою. Легко сприймається