Бешкетує хуртовина. Вітер підганяє в спину. Морозець щипа за носа. Якось враз скінчилась осінь... Вмить посивіли берізки. Заплели сніжинки в кіски. На самісінький вершок Натягнули кожушок. Сніговій надує щоки, Та як хукне в різні боки, І замети ляжуть скрізь- не проїде більше віз. Запрягай коня у сани, І, у шубці хутряній Підперезана вітрами, Мчи в морозний зимовій...
Ой, як гарно! Ви повернули мене, Оксано, у дитинство своїми рядочками! Браво! Такі вірші неодмінно треба додавати до шкільної програми - добрі, світлі, піднесені, казкові!
Пані Наталю, дякую за довіру і за візити на мою сторіночку. Завжди Вам рада! Намагалася відправити Вам повідомлення- не вийшло. Напевно щось не вірно роблю.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
