... Коли я ламаю голову, Добираючи влучну риму, Ти з’являєшся недописаною картиною. І, поки я розмішую фарби, Щоб нанести кілька мазків, Постаєш недоказаною казкою... Не дай себе довершити, – І я буду з тобою Довіку.
Ваш вірш нагадав пісню: " Я рисую,я тебя рисую.... Весь мой дом рисунками увешан, Без тебя мне не прожыть и дня Смотриш ты то ласково ,то нежно Скаждого рисунка ,смотриш на меня." Останні рядки вашого вірша дуже гарні.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!