Дякую! І я, пані Галю, розчулився... і подумав, що цього вірша я ніколи б не написав, якби поряд не було такої енергійної, безпосередньої і щирої істоти. Хай буде щасливе наше продовження!
Молодець Ви, пані Наталю! Добру справу робите! Скільки нашого цвіту по всьому світу...Та я вірю, що скоро піднімемося ми тут на ноги і повернуться всі, хто не приріс десь там навіки...
Дякую за увагу! Та я міркую, в кінці начебто сказано: Й не чекала б сумна на нас доля:Слухать звуки мінорних симфоній… Так ми й будемо їх слухати до кінця життя...