Українці - не євреї, пане Борисе. Ми - інші за менталітетом. І я маю великі сумніви щодо того, що можна побудувати національну країну в інтернаціональному середовищі та ще й з сильною п"ятою колоною Москви у неї під боком. Та й чи доцільно це саме зараз, коли у світі вже йде третя світова війна, поки що не оголошена офіційно?
Дякую за розуміння і підтримку, пані Катерино. Сумно, але це - наше життя. Виживаємо, як уміємо, а змінити ми, старі, нічого не можемо. А молодь нас лише передвиборчою гречкою попрікає.
Дякую, пані Катерино. Це всього лише намагання поглянути на той світ з іронією. Жити треба тут і зараз, але хочеться, щоб добре і без труднощів. А коли приходять сумні думки, потрібно сприймати їх з гумором, хоча б і з таким "чорним".
Вірш сподобався. Правдивий і сумний. На цьому діалекті говорила моя мати, а вона з Львівщини. То ж Ви, пане Іване, нагадали мені мами моєї мову. Та й думки в неї виникали подібні до тих, що у вірші.