Голубонько сиза куди відлітаєш скажи ж ти,
Не бачиш, як голуб воркоче і плаче один,
І пір`ячко губить, встиляє дорогу в безмежжі,
Гніздечко он виє і просить тебе, не покинь.
Голубонько люба ,не край його серця ,не край же,
Без тебе і дуб не ростиме , замерзне струмок,
І крила посохнуть ,більш в небо злетіти не зможе,
Бо серце як камінь ,тяжке воркотіння думок.
Холодні вітри не спинити, вони мають волю,
Лиш можеш сховатись в гніздечко на дубі між гіл,
Обнімуться крильми й забудуть про горе обоє ,
Бо разом ніхто не здолає, ні вітер , ні грім.
І хлинули сльози в голубки, стомилися крильця,
Поглянула в бік там де голуб голівку схилив,
Згадалися роки прожиті у теплім кубельці,
Махнула крільми, та не впала, бо голуб схопив.
Серденька забились ,схилились одне до одного,
Про вічну любов воркотіли ,обнялись крильми,
І знали, що жити окремо це смерть , не дорога,
І ніжно тулились у вічнім коханні вони.
Холодні вітри не спинити, вони мають волю,
Лиш можеш сховатись в гніздечко на дубі між гіл,
Розправляться крила й забудуть про горе обоє ,
Бо разом ніхто не здолає, ні вітер , ні грім.
Щоб послухати музику натисніть на прикріплений файл перед словами пісні
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
