Підписуюся під кожною думкою Вашого вірша. Дивно, але мої батьки також говорили про те, що є люди і людиська. А ще додавали:"Одні рятують, а інші нищать".
Ви, пане Борисе, нічого не знаєте про мої "палкі" почуття до Росії. Як і до нагло-саксів, до речі. Але це - Ваша поетична сторінка. А тому буду вести себе ввічливо.
Я, пане Борисе, є та Дарина, яка наївна, мов дитина. (цитую Ваші слова). Я не хочу ні наступного майдану, ні сирійського сценарію для України. Я знаю, хто і як "робив" минулий майдан і дуже сподіваюсь, що наступного майдану не буде і громадяни таки прийдуть до пам"яті. А ще я ніяк не можу забути слова пані Меркель, які вона сказала своїй послідовниці, коли та просила послати корабель в Чорне море на підтримку українців :" Ви хочете, щоб ми воювали з Росією?" То виходить, що вони, арійські вояки, воювати не хочуть, а, значить, гинути повинні ми, українці, захищаючи їхні дупи від росіян. Чи не так, пане Борисе?