Весна стояла надворі
І сяяли високо зорі,
І пахнув хміль, як забуття,
Під небом чистим і прозорим.
О, така пристрасна краса,
Що так нездужає на тугу.
І світить кришталем сльоза
Як пишеш лист своєму другу...
Ти так далеко, там війна
Й новини геть такі невтішні,
І біль у серці не стиха,
Бо перемовини неспішні.
І ліпше смерть, а не життя
Залите неміччю і брудом...
Чи має вбивця каяття?
Чи стане він колись під судом?
Яке у вбивці каяття? І де у нього совість? У війнах, лиш його життя,Як нескінчена повість… Убити, знищити, нагнуть –Для нього насолода.Він може навіть не збагнуть,Яка від цього шкода. У нього пунктик в голові,Це ж вид – пітекантропи.Убивство в нього у крові.Він рветься до Європи.
Дуже важкі новини з фронту. Щоб люди менше думали - запровадили карантин. А скільки вмирає людей за добу від туберкульозу в Україні! Не кажуть? Чому журналістам забороняють висвітлювати деякі теми з фронту? Не пояснюють? Шахтарі не можуть продати вугілля і сидять без грошей. Де беремо ми вугілля? Військові не хочуть продовжувати контракти - масово звільняються. Чому? Хто нищить державність і армію? Чи не забагото запитань? Між Вовами ставлю знак рівності. Поки Господь осудить - роса очі виїсть...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 