А ми їх, пане Леоніде, будемо продавати виключно отим самим верхнім ешелонам, бо вони вже, бідні, не знають, за яким бугром (східним, чи західним) лікуватися. А грошей у них, бідних, на наші грибки вистачить, бо ж вони на гробки, я впевнена, ще не хочуть.
Цікаві образи і думки цікаві. Але читається важко (збивається ритм, недоречний порядок слів"рослинку, проростає що з землі", і т.д.). Думаю, над віршем треба ще трохи попрацювати.
Вірш написаний класичним розміром - анапестом. Нічого нового я не придумала. Я не поет, а тільки навчаюсь. То ж спочатку "осідлаю" класику, а вже потім подумаю, чи щось змінювати. Як на мене, класичні ритмо-розміри надзвичайно гарно звучать.