А яка ще інша правда, про наших воїнів! Немає іншої! Крім,власне,тої, яка втіляє гордість і вдячність славити наших "синів України" і то на найвищому тоні! Критикувати владу, легко, а боронити рідну землю, при будь яких обставинах, оце відданість і любов до Батьківщини!
"багато пафосу" це не одобрення, а насміх! Ось як це у вас вийшло.
Фальшивий (нарочитий і т. ін.) пафос — надмірна піднесеність тону мови, зображення запалу, в дійсності відсутнього. Багатослівно, час од часу зриваючись на фальшивий пафос, Діденко став, говорити (Андрій Головко, II, 1957, 559); Відмовившись від нарочитого пафосу, умовної піднесеності, риторичної декламації.., вона [М. М. Єрмолова] принесла в галузь трагедії виразну простоту життя (Про мистецтво театру, 1954, 102).
Щодо наголосів, я ж вам пояснила, як і коли потрібно справити. Словником "on line" користуюся вже багато років. Образи у серці не тримаю. Ви просто уважаєте себе кращою поетесою. Може й так. Не мені судити.
Пані Катерино! Я дуже вам вдячна за таку пильність до моїх віршів. Вірші пишу так , як говорить мені серце і моя любов до рідної мови. Я розумію, що деколи вживаю наголоси інші ніж кажуть літератори, але є наголоси не змінні, а є такі що "плавають". І це чинять не тільки такі аматори як я, чи ви, але і визначні поети. Щодо "пафосу", зазвучало образливо! Невже смерть наших воїнів, які боронять свій край, це ПАФОС? Я розумію, ви тут уже давно на сайті і багато допомогаєте. Але треба трошки уважати, що ви пишите.
Подаю короткий приклад з " плаваючих " наголосів.
Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння. Пояснюється це такими особливостями наголосу, як повсюдність і рухомість. Наголос в українській мові визначається як повсюдний, оскільки він може припадати у слові на будь-який склад (перший, другий, третій тощо), наприклад: поїзд, маркетинг, феномен, консорціум, комерсант, співіснування, самовдосконалення. Така особливість, як рухомість, означає, що в формах того самого слова наголос може бути різним, як-от: гараж — гаража — у гаражі; гопак — гопака; брати — беремо, берете. Іноді навіть та сама форма слова акцентується по-різному, наприклад форма називного відмінка множини деяких іменників (векселі, але 2 векселі, лікарі але 4 лікарі), форми родового й орудного відмінка однини числівника один (одного але всі до одного, один за одного, один одного; одним, але один за одним, один з одним, одні одних).