СИНИ УКРАЇНИ

Пані Катерино! Я дуже вам вдячна за таку пильність до моїх віршів. Вірші пишу так , як говорить мені серце і моя любов до рідної мови. Я розумію, що деколи вживаю наголоси інші ніж кажуть літератори, але є наголоси не змінні, а є такі що "плавають". І це  чинять не тільки такі аматори як я, чи ви, але і визначні поети. Щодо "пафосу", зазвучало образливо! Невже смерть наших воїнів, які боронять свій край, це ПАФОС? Я розумію, ви тут уже давно на сайті і багато допомогаєте. Але треба трошки уважати, що ви пишите. 

Подаю короткий приклад з " плаваючих " наголосів.

Норми наголошення в сучасній українській літературній мові є нелегкими для засвоєння. Пояснюється це такими особливостями наголосу, як повсюдність і рухомість. Наголос в українській мові визначається як повсюдний, оскільки він може припадати у слові на будь-який склад (перший, другий, третій тощо), наприклад: поїзд, маркетинг, феномен, консорціум, комерсант, співіснування, само­вдосконалення. Така особливість, як рухомість, означає, що в формах того самого слова наголос може бути різним, як-от: гараж — гара­жа — у гаражі; гопак — гопака; брати — беремо, берете. Іноді на­віть та сама форма слова акцентується по-різному, наприклад фор­ма називного відмінка множини деяких іменників (векселі, але 2 век­селі, лікарі але 4 лікарі), форми родового й орудного відмінка однини числівника один (одного але всі до одного, один за одного, один одного; одним, але один за одним, один з одним, одні одних).