Коли нестерпно на душі буває,
До тебе, рідний, лагідно горнусь.
Тоді мій біль поволі відступає –
Я безтурботно, радісно сміюсь...
Твої надійні обіймаю плечі,
Й розкриється мені широка даль.
Тобі таємні довіряю речі:
Свої тривоги і свою печаль...
Без тебе я себе не уявляю,
Мій дорогий, надійний оберіг!
Тому в молитвах Господа благаю,
Щоб Він тебе, мій батечку, беріг...
|