Браво, пані Катерино! Ви блискуче розгадали задум. Дійсно, вірш задумувався й писався таким чином, щоб мав двоїстий характер. Відтак тут немає слова "кохана" а "мила пані", і майдан з маленької літери. Хотілось, аби вірш можна було прочитати з різних ракурсів і кожен зміг побачити в ньому те, що йому ближче - і кохану людину, і рідну країну. Безмежно радий, що це вловлює читач.
Величезний коментар завжди корисний.А щодо "залипання в світ", то інколи находить таке захоплення його величчю, що достоту відчуваєш себе приклеєним, та ще й мізерним. Може, й не надто поетично, зате точно передає відчуття.
Суть, певно, в тому, що інколи людина бачить світ у власному вимірі - де насправді порожня комора, вона вважає її повною, а заселений світ пусткою. Філософія, що поробиш. Інколи й психіатр не завадить, коли в нього не та ж проблема світосприйняття.