Війни, вони всі безглузді, бо свідчать про одне - людську дикість, котра, почерпнута по первісних джунглях, ніяк не може вивітритися з людського єства.
Вірш, пані Катерино, викликав бурю емоцій. Погоджуюся, що у владі ще треба та й треба тої Європи, аби ми сягнули того рівня. Але щодо безвізу, то не зовсім погоджуюся. Бо сам бачив, як студенти з куцими стипендіями купляють найдешевші автобусні тури на вихідні й мандрують Європою. І хай. Бо їм будувати нашу державу, тож хай дивляться й оцінюють. Та й просто подивитися на тамтешню природу. Бо вона скрізь красива. І, милуючись тамтешньою, ще більше починаєш любити і рідну. Та й узагалі, відкритий світ - це чудово. Бо закритий завжди скидається на тюрму, а не на Вітчизну. А щодо вірша, то читається на одному диханні. Хіба з тисячею думок, які пролітають за хвилину прочитання. І це теж чудолво.