Україна сильна своїми людьми, але їй критично не щастить на верховодів, які, немов зговорилися, і одно проциндрюють і проциндрюють людське геройство і любов до рідного краю, пускаючи все за вітром вічних поразок.
Людина - це тільки закладені Богом основи на високу мораль, але зовсім не носій моралі. Оце таку думку, пані Ірино, викликало в мене Ваше оповіданнячко.
Не мати в раю змія, це, напевно, не знати, що ти в раю. Така, напевно, суть життя - бути вигнаним з раю з-за спокуси, аби потім весь вік через ті спокуси йти до раю.
Бути найменшим всіх - я розумію Ваш посил і заховану в цих словах думку. Але іноді варто бути й більшим за всіх, аби ввібрати чийсь біль і спробувати його применшити.
Вірші про кохання завжди сприймаються неоднозначно. Навіть якщо вони чистої води фантазії чи просто літературний процес. Чудовий у Вас вірш-роздум, пані Наталю.