погоджуюсь з Вами, недавно в Житомирі зранку була читуація. іду на пари і просто посеред вулиці малесеньке кошеня, зовсім манюне, то за тим біжить, то за тим, мявкає.... так шкода стало... воно ж малесеньке а на вулиці холодно... маю надію, що його хтось підібрав.
Скільки ж я пропустила, поки редагувала нового вірша Звичайно ж я тільки з позитивом і радістю сприйняла Ваш ще один шедевр, дуже привітний, світлий вірш, пропоную зробити його Гімном нашого сайту
Я знаю одне, що правда є завжди але вона у кожного своя, ви вважаєте, що не образили, вона вважає, що образили і навпаки! а взагалі, як на мене вже досить музолити цю тему! Це все одно не дасть ні яких результатів і нічого не змінить, люди давно для себе вирішили, хто в цій ситуації правий а хто ні!вердикт винесено... відпустіть цю тему, досить!!!!
так, але приходять часи, коли наші батьки нас покидають, і тоді ми стаємо друзями для наших дітей! І це є дуже важливою місією, адже мамі, котра постійно свариться - дитина нічого не розкаже, не поділиться з проблемами, а от мамі, котра попри негаразди завжди залишається другом і підтримує замість того, щоб насварити - дитина багато чого розкаже. і я все це сказала не від голови а з життя і не лише мого!
Ні, я б точно не подумала,що ви боягуз чи ганчірка, оскільки проігнорувати і не відповісти на образу, то потрібно мати дуже велике терпіння, у відповідь на образу відповісти такою ж образою - це легше всього!
Таке життя, що кожен сам за себе, а найближчий друг може виявитись найзаклятішим ворогом, на жаль цьому життя навчило мене! А взагалі, найкращий і вірний друг у нас є - це МАМА!!!