Я не перечитувала всіх ти коментарів, що вище, скажу від себе! Дуже правильні слова над якими потрібно задуматись!!!! На жаль я також піднімала цю тему, тому що боляче і неприємно... В деяких людях розчарувалась... Сварки - це зовсім не той шлях, котрим має іти тонка душа поета! ДЯКУЮ ЗА ЦЕЙ ВІРШ
Дякую Вам за коментар!!!! і За вірш!!! Так, погоджуюсь, що у пана Висоцького з цього приводу цікава думка. Іноді не вистачає тієї войовничості, щоб піднятись з колін. Але хто б до влади не прийшов ціль одна - початку собі, а потім МОЖЕ іншим.
чудовий вірш, з перчинкою!!!! дуже сподобався, а й дійсно, звідки ж знати, хто нам шепоче??? для людини це не досяжне, залишається лише вирішувати, прислуховуватись чи ні!!!
і чудово, що Ви ці почуття виловили. Шкода тільки, що життя у Вас так склалось (ви ж писали, що з життя написано) Я теж до речі на тему розставання недавно писала. Розставання - це така річ, яка близька багатьом, на жаль.
Ви знаєте, як би не знала, хто писав, подумала б що жінка є автором, не думала, що чоловіки все ж так ніжно і так болюче можуть передати свої почуття кохання та розставання!!!!
Просто НЕПЕРЕВЕРШАНО!!! Це як на мене просто шедевр, дуже сподобався вірш, навіть не знаю, які підібрати слова!!! Квіти сюди, фанфари і оплески - все до Ваших ніг за цей чудовий вірш!!!