Сумний фінал і нам не до душі, Але ж глядач - це наші кревні діти, Коли скандали дойдуть до межі, То їм на нас і нічого глядіти. Коли вони в один прекрасний час Обом із дикістю скажуть лиш слово, Бо їм тепер так соромно за нас, Що назазавжди відмовитись готові. Невже із них пізніше вийдуть люди? Бо що не день скандальна п’єса й гра, Фатальні ролі і слова облуди, Одна лиш пісня та і ця – стара. І не чекати нам мабуть овацій Від нашого близького глядача Не скажуть: «тато й мама, ви – найкращі», А буде роль тирана й палача.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('