усі- актори:
звісно то усім,
і кожен свій все накладає грим,
якщо ж зуміли ви побачить гру,
то й ви - актор, бо лиш актор зуміє
відчути надприродність інтонацій,
він жадібно жде квітів і овацій,
які, було б найкраще золотими,
аби світилися на сірині одежі-
таланту й підступу, їм невідомі межі. Іван Петришин, ААП, Асоц. Авторів
чи справді всі чекають так овацій? від кого? від отих, що там сидять? та то ж- актори-лицеміри, які театр зробили з віри: угору - оці, руці- перед себе, та їм вистав достатньо і без тебе, вони все марять мати королівства, а, той бридкий фінал, зготовано для тебе, бо їм здається, що вони - пани та вічні, і до інтриг-пліток вони ж-бо звичні, то ж і трагедіями їх не залякати- вони- то коло вищого відбору, яке не втратило ще договору із відьмами місцевого кагалу. вони- у кріслах, і чекають балу, щоб, як в Парижах та в Лондинах. пробачте, та поет- також людина! Іван Петришин, ААП, Асоц. Авторів
Сумний фінал і нам не до душі, Але ж глядач - це наші кревні діти, Коли скандали дойдуть до межі, То їм на нас і нічого глядіти. Коли вони в один прекрасний час Обом із дикістю скажуть лиш слово, Бо їм тепер так соромно за нас, Що назазавжди відмовитись готові. Невже із них пізніше вийдуть люди? Бо що не день скандальна п’єса й гра, Фатальні ролі і слова облуди, Одна лиш пісня та і ця – стара. І не чекати нам мабуть овацій Від нашого близького глядача Не скажуть: «тато й мама, ви – найкращі», А буде роль тирана й палача.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
