Весняний настрій, чуттєвість вірша приваблюють. Як на мене, до "Це моя причина" краще додати на початку "і", щоб не порушувалася ритміка (воно й не заважатиме). Але тут бачу ще кілька "вкорочених" рядків, але вони "вписуються" в загальний віршоплин.
Мені найбільше сподобався останній катрен, такий собі позитивний кінець) "Ні раз" - якось не дуже по-українськи, здається... Як гадаєте? Весняний вірш)
Промовисто, ностальгійно якось написано... Так, бути, жити означає боротись. Я повірила авторові, тобто Вам, Роксолано. Повірила кожному рядкові. Напевно, написано з душі)
Важко буває людині, коли її хтось ображає... А якщо хтось - кохана людина, то тим більше. А коли вона ще й не розуміє, що зробила боляче (чи вдає, що не зрозуміла)... Співчуваю ЛГ. До речі, форма вірша цікава. Може, з нього вийшла б гарна пісня...
"Від сумлінь павутиння звільняючись..." - не дуже гарно й не зовсім правильно. "Сумління" (совість) у ЛГ має бути одне. Та й звільнятися від нього не варто... Та, мабуть, це просто невдалий штрих, який можна легко виправити. А в цілому вірш сподобався)
Схоже на прислів'я, дотепне таке... )) Може, хтось просто помилився, тому така оцінка? Чи хтось вважає, що свою трійку під чиїмсь (хоч гарним, хоч поганим) твором не треба коментувати... У будь-якому разі, при тій системі оцінювання, що існує на сайті, ніхто не застрахований від такого.