Дякую Вам, Селено, за увагу й змістовний відгук (та ще й файно оформлений)! У п'ятому рядку одруківки немає. Але й помилки, гадаю, теж. :-) Ні, то я не навмисне зробила. Просто зробила. Я не заглиблювалася в розмисли про те, чи ставити там крапку, чи кому... За смислом хоч так, хоч інакше, - однаково. І вдячна Вам за гарні побажання! Навзаєм!
Пане Іване, я мала на увазі саму сутність любові, головні її риси. Так, бувають різні її види. Звісно, її проявлення залежить від характеру, внутрішнього світу її суб'єкта в кожному конкретному випадку, але... В усі часи любов як почуття позначена одними й тими самими особливостями, що, до речі, відрізняють її від симпатії, закоханості, дружби і т.п.
Радію, що вірш Вам до вподоби. Дякую, Тарасе! Митцеві (як і кожній людині взагалі) завжди є, куди рости. Треба тільки це розуміти. Може, ще краще за мене будете віршувати.
Гарно й глибоко написано, Роксолано! І дуже лаконічно, чого я за Вами не помічала раніше... Але це не значить, що Ваші попередні вірші гірші, бо довші. :-) Зовсім ні. Але цей твір дуже хороший.