У біло-чалім попелі століть Цвіркоче пам’ять в сивих росах... — Куди навпомацки біжить Твоя дорога златокоса??? ..............Впаде сумна, безлика тінь ..............Й кургани вкриє прадідівські ..............Громами змолиться — зболить ..............І пред супостатом встане по-князівськи: Не приречена, не зречена — охрещена вогнем, Золавими тривогами умита.... Ми з Тобою йдем, ми йдем, ми йдем... О, Вкраїно-Леле — Нене у вінку із жита!
Щиро Вам дякую за такий теплий коментар, незважаючи на деякі збої, у вірші - дуже приємно! Ой, я від цих гріхів ніяк не можу докінця збавитися...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
