ШЕПІТ ВСЕСВІТУ

Ти чуєш шепіт Всесвіту довкруж?
Бринить струмок, тривожно вітер свище,
Мов прагне загасити попелище,
В якім людських згорають сонми душ.

Звучить космічна музика небес,
У ній – мотиви смерті й перероджень,
Падінь у прірву, злетів, нових сходжень -
Усе, що поміщається на хрест.

Бринить душа, ледь чутно, мов скрипаль,
Котрий порвав всі струни у натхненні.
Ці звуки, наче кров по наших венах,
Пульсують в нас і манять душу вдаль.

Почуй ці звуки! Відчини їм серце,
Знайди свої утрачені сліди,
Якими йшов крізь терня, не один –
Із янголом, що знає усі дверці.
         

Бринить космічна музика. Прозрій,
Відкрий для неї радісно обійми,
Якщо душа втомилася у війнах,
Від нескінчених світу веремій.

Хай біль життя, зростаючи стократ,
В нас не заглушить звуків диво-світу –
Ясних світань, птахів у травах літа,
Закоханих сердець у зорепад…

Світ не німий! Це диво розпізнати
Спроможна лиш окрилена душа,
Яка навчилась вірити, прощать
Й не втратила спроможності сіяти!