Дякую, Роксолано, за добрий коментар і за привітання! І хоч Різдво Христове я відсвяткувала ще 24-25-го грудня, але то ж іще не так давно було. Вас - також із цим прекрасним святом! Вітаймо, славімо, величаймо!
Пане Іване, вірш Ваш дуже приємний, позитивний. Але як прибрати кілька дієсліних рим і замінити їх на щось цікавіше, а ще як підкорегувати розмір та ритміку, то він буде ще кращим. А як це: "...пісню, що співа..."? Вона може линути, звучати, литися, тут треба щось робити. У другому рядку "і" замініть на "й", так і збігу голосних уникнете, і розмір підправите. "Як дзвін" виделіть комами, бо порівняння ж. Перевірте добре вірш, є ще помилки. Вибачте вже, що я Вас так розкритикувала: то з добрими намірами.
Бог усіх любить. Навіть недобрим, певно, допомагає, хоча б у тому, щоб вони стали кращими. Усі ми неідеальні, хтось - більше, хтось - менше, кожен по-своєму. А проблеми Ви важливі порушили, що й казати. Молімося за Україну! З Різдвом Христовим Вас, пане Василю!
Я спочатку хотіла написати до вірша присвяту всім, хто страждає, перебуває у тяжкій ситуації і т.п. Але врешті не стала, бо зі змісту й так усе зрозуміло. Усім бажаю віри й щастя!
Ой, та які там казки, пане Василю! Як кажуть у народі (а я цілком підтримую цю думку), життя (і сучасне теж) підкидає часом такі повороти, сюрпризи, яких ані в казках, ані в інших творах літератури, ані в кіно не дошукатися. Всяке може бути, по-різному. Але за щастя треба боротися.