Сумно, проникливо... Бере за живе. Не розумію, чому в перших чотирьох катренах всюди є рими, а в двох останніх - ні. Може, треба б із цим щось зробити? Важливими проблемами переймаєтеся, Михайле.
Так трепетно, сердечно, гарно! Помітний зріст Вашої майстерності. Зокрема, я помітила чимало цікавих, далеко не аматорських рим. Тільки в деяких рядках, на жаль, порушено розмір. Хоча б у цьому: "З разючим сонечком переливають...". Добрий вірш, Іване! Творчої Вам наснаги й успіхів!
Кохаючи, можна по-різному почуватися... Усі ми в чомусь винні... Бажаю Вам почуватися людиною й не більше. Це дуже гідне ім'я. А кохання - це один з найцінніших дарів, які людина може в цьому житті отримати. У третьому рядку є опечатка. Певно, мало б бути "стежками".