Вт, 05.11.2024, 16:01
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-пісня
 

AVE MARIA

               

Буденність і сірість вичерпують сили.

Без стимулу вже й непотрібне життя.

Де ж музика, щоб знову серце ожило,

Щоб знову злетіла на крилах душа?

Де ж музика? Справжня, з старих клавесинів,

Сопрано дівоче, і тенор, і бас?

Де ж музика, що йшла у спадок до сина,

 А внуку її не залишив час?

Немає. Уже не дзвенить і  у росах.

Пішла. І навряд чи повернеться знов.

Пішла кудись в ніч. Тихо, бідно і босо,

Хоч мала колись і багатство, й дюбов.

Я кличу її і благаю… Та пізно.

Далеко вже вітер торкається пліч.

Бо люди і музика ця  - такі різні.

Я кличу… Але вона рушила в ніч.

І сіра роса не згадає вже дзвону,

І скрипка, як в класиків, не задзвенить.

І тільки цей дощ, що стікає по гронах,

Окремими нотами тихо шумить...

Я кличу… Немає. Вже згасла й надія.

Та що це? Це сон? Чи ніч ноти знайшла?

Я знаю. Крізь сон лине "AVE MARIA.

Вже легше на серці. Звільнилась душа.

Це – музика справжня, написана в тиші.

Каччіні і Шуберта ноти… І Бах

По-іншому, але по-справжньому пише.

І музика душу застане в сльозах.

В сльозах заживають усі серця рани,

І ноти на душу впадуть, як роса.

Сідаю тихенько за фортепіано

І клавіш нечутно торкає рука.

І перші акорди. І музика лине

Назад, у вікно. І не спинить вже ніч.

А клавіші кличуть її журавлино,

Вона ж вітерцем доторкається віч.

І сльози утерла. І серденько гріє.

Вона не пішла… А в уяві встає

Знов Мати Христа, проста Діва Марія,

І погляд її знов у серці живе.

Стоїть в повній тиші. В хліву. На колінах.

В молитві за Сина, що в яслах лежить.

Так вогко й духмяно в хліву пахне сіно

І світло з далеких зірок струменить.

Молитва. До Батька Спасителя світу.

Вже спить Віфлеєм. Заколисує ніч.

І тьмяне й холодне зірок з неба світло

Ледь чутно торкає заплющених віч.

Стоїть на дорозі. І вітер дме пилом.

Вже сонце червоне, мов кров із небес.

Дивитись вперед вже немає і сили,

Бо там височіє під сонцем вже хрест.

Розіп’ято Сина. Життя і надію.

І в серці, що б’ється у горі, лиш біль.

І сонце, мов кров її Сина, жевріє.

Вже висохли сльози. І… Сміх звідусіль.

Вуста, запорошені пилом, й долоні.

Сном, жахом здаються оті три хреста.

І серце. Луною. У сивих скронях.

Розіп’ято Сина. Надію. Й життя.

Вже висохли матері сльози болючі.

Розіп’ято Сина. Надію. Й любов..

І біль б’ється в серці. І вітер із кручі

Все дме в лице пилом. І сонце – мов кров.

Стоїть у небі, на хмарах пресвітлих.

А погляд все той – і мудрий, й простий,

Стурбований. Певне, холодним цим світом.

Але такий світлий, прекрасний, ясний.

Навколо – сонм ангелів у білих хмарах,

І сонце, і зорі, й усі небеса.

Вона ж така ніжна і тиха, як пара,

Прекрасна і світла, спокійна й проста.

І посмішка. Добра така й промениста,

Ласкава, мов хоче прийняти весь світ.

Стоїть у вінці. Така ніжна і чиста.

І сліду не видно важких різних літ.

І музика. Наче той погляд Марії,

Немов її чиста й прозора сльоза.

Це – музика справжня. В любові й надії.

Вже легше на серці. Звільнилась душа.

А музика все ще живе крізь століття,

Відновлює сили, вдихає життя.

Нові покоління, цю музику світлу

Не відпускайте у ніч забуття.

 

 

 


Додав: olga14ua (12.01.2012) | Автор: © Оля
 
Розміщено на сторінці: Вірш-пісня, olga14ua

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2616 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
1 мартин • 15:27, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую ,Олечко ! Від твоїх творів перехоплює дух .
Та покритикую трішки -бачу багацько повторень .
Повернути "AVE MARIA” в сучасність після року і металу - маєш думку дуже вдалу !!! tongue
avatar
2 Abigel • 15:54, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Проникливо!
avatar
3 olga14ua • 16:01, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую) Вірш давній, тому може бути справді багато помилок...
avatar
4 Abigel • 16:29, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Олю, та невже? Оце так! Це ж коли ти таке написала? Молодець!
Переглянь свій вірш добре.
Є недоліки. Наприклад, у цьому рядку: "Я кличу її благаю… Та пізно". Після "її" мала б бути кома. Але тут порушено розмір, тож можна б змінити його так: "Я кличу й благаю її. Надто пізно". Те саме з цим рядком: "По-іншому, але по-справжньому пише". Можна трішки змінити: "По-іншому він, та по-справжньому пише". Мають місце й інші такі ж недоліки. Є опечатки. Наприклад, у "Хоч мала колись і багатство, й дюбов"(мало б бути "любов"), у "Я клиу… Немає. Вже згасла й надія" ("кличу"). У рядку "Вуста, запорошені пилом, й долоні" треба прибрати "й", щоб уникнути збігу приголосних. Мовних помилок небагато. Передивися гарненько.
Успіхів!
avatar
5 olga14ua • 19:44, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дуже дякую! Це помилки чисто при наборі, спасибі, що вказали))
avatar
6 olga14ua • 19:45, 12.01.2012 [Лінк на твір]
А де тут можна редагувати публікацію?
avatar
8 maja • 20:37, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Шукайте біля назви свого твору синенький олівець
avatar
7 Abigel • 19:52, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Олю, зверху біля вірша є значок, такий синій олівець у квадраті. На нього тисни й відкриється вікно для редагування.
avatar
9 Asedo1949 • 22:04, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дуже, дуже гарно! Я навіть не маю слів, щоб висловити свої почуття. Молодець!!!
avatar
10 Viktorivna • 23:25, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дуже зворушливо... sad smile Молодець!
avatar
11 olga14ua • 12:55, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую усім! smile
avatar
12 InhearT • 13:34, 13.01.2012 [Лінк на твір]
прочитав твій твір,Ольго..
дуже гарно,емоційно - вельми вдалий вірш:)
Ось де майбутнє сайту та майбутнє поезії...
Браво! smile
avatar
13 olga14ua • 14:29, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Вдячна! smile


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz