Ах, які гарні рядки! Приємний, милий, душевний, чарівний вірш, пане Василю! Насмілюся на пару невеличких критичних зауважень. Там, де рядки починаються з "Вами ...", порушено розмір: виникають хореїчні стопи. "Віршоплинність" - "взаємність" - не римується. А, в цілому, все добре.
Якщо цього не зрозумів, Андрію, то, певно, і головного змісту вірша не вгледів... То синє Небо над засніженою Землею, то святе над гріхом, життя над смертю...
Життєвий вірш. Сумна ситуація, але добре представлена. Перший рядок вибивається із загального розміру зайвим складом. Може, краще так: "Заметіль, хуртовина, віхола..."? Чи Ви до тієї невідповідності навмисне вдалися? Знаю, так роблять, щоб виділити якийсь рядок... Гадаю, "от-от-от" варто б замінити на "ось-ось-ось" або на "вже ось-ось", бо так було б більш по-вкраїнському... Але то так, дрібнички. А вірш гарний, сподобався. Вдалого Вам, Галино, року!