Н.К…
Напевно мимо стріли
пролетіли,
Адже вона не випала
з сідла, -
Чи, може, був
мисливцем він умілим,
А здобич
недосяжною була?
Неначе руки
охопив параліч,
Коли метнув
запізно – навздогін.
Її ввібрала та сховала
далеч,
Побудувавши з
обрію заслін…
Мораль оцю не
зрозуміти ситим
І тим, хто у
байдужості зотлів, -
Хтось легко зміг
би вцілити та вбити,
А цей того
навмисно не схотів!
08.01.12
|