А зима розгорнулась люто
мертво-білим снігів полотном.
Крижаний до весни пором
не запещує серць теплом.
А її ж нам аби відчути...
А навколо - ніч безпросвітна.
То і що? То ж до ранку є шлях!
Хай темніш і темніш в очах,
хай несеш у руці свій прах,
А світанок таки розквітне.
Попередній варіант
А зима розгорнулась світом.
То і що? Най лежить собі!
Не почути весняний спів,
не зігрітись на лоні літа,
як цю пору не пережити!
А навколо - ніч безпросвітна.
То і що? То ж - до ранку шлях.
Хай щомиті темніш в очах,
та світанок колись розквітне!
І запахне в повітрі квітнем...
| 
у Вас 
0
