А зима розгорнулась люто мертво-білим снігів полотном. Крижаний до весни пором не запещує серць теплом. А її ж нам аби відчути...
А навколо - ніч безпросвітна. То і що? То ж до ранку є шлях! Хай темніш і темніш в очах, хай несеш у руці свій прах, А світанок таки розквітне.
Попередній варіант
А зима розгорнулась світом. То і що? Най лежить собі! Не почути весняний спів, не зігрітись на лоні літа, як цю пору не пережити!
А навколо - ніч безпросвітна. То і що? То ж - до ранку шлях. Хай щомиті темніш в очах, та світанок колись розквітне! І запахне в повітрі квітнем...
|