Так, дійсно, поезія потужна, глибока. Наталіє, наприкінці вірша дивна ситуація з римами: "багаття" - "повертати" - "варто" - де співзвуччя? Це можна назвати римами з великою натяжкою. Але ж Ви - майстерний поет, тож нащо це Вам? Подумайте ще над останніми рядками. А, в цілому, мені Ваш твір дуже до вподоби. "5"! Бажаю натхнення, успіхів!
Обидва варіанти гарні! Народнопісенне забарвлення мені дуже подобається, в обох творах воно чітко проступає, та в другому дещо модернізоване. :-) Сьомий рядок можна б дещо змінити: "Годі вдома вже (або "все") сидіти" (бо наразі не відповідає загальному віршовому розмірові). Те саме стосується й восьмого рядка другого варіанту. Можна, напр., так: "в інтернеті все "висіти". Або так: "Годі вдома кукувати, в інтернеті "зависати". Краще б іще попрацювати над формою. Але мені Ваші вірші-пісні дуже сподобалися! Справді, отримала задоволення від прочитання. Посміхнулася. :-) Бажаю Вам натхнення й творчих злетів!
У світі є багато явищ, які мають дві сторони, гарну й погану. Як на мене, цікаво Ви зобразили осінь саме в цьому плані. Мені здалося, що у Вашому вірші перевага якраз на боці негативного забарвлення осені (це проглядається в останньому катрені). У цілому ж, Ваша поезія варта уваги. Бажаю успіху!
Сумна поезія в осінньому мінорі повідала про тугу, що в душі... Не може осінь без своїх дощів, що студять її золото поволі...
Пане Вікторе, в мене ця пора року теж викликає журу. До того ж, осінь, як мені здалося, у Вашому вірші метафорична. Твір Ваш дуже гарний, душевний, тонкий, проникливий і т.д. :-) Бажаю, щоб у Вашому серці була, все ж таки, весна! "5"!
Правдивий, надзвичайно потужний, високий, мудрий вірш! Так, ми живемо, робимо помилки (а хто без них?), виправляємося (не завжди, не всі, але все ж...), вдосконалюємося, падаємо й піднімаємося і т.д. і т.п. А на нас дивиться Бог і про нас же ж робить свої висновки. Небесні оцінки неминучі. У другому рядку щось не те. Або замість "на" перед "любов" має бути "та", або після "терпіння" необхідна кома.
Роксолано, я не хочу нікого "здавати". Гадаю, людині після того, як вона зрозуміє, що вирахувана, й без того стане соромно. Може, не робитиме більше таких низьких учинків. Хоча... А тій особі нащо писати в приват? Мораль почитати? :-) Мені та позиція й так зрозуміла... :-(
Роксолано, та тут і без адміна легко прояснюється ситуація. А це тому, що дехто необережно ліпить "3" тоді, коли чітко видно, що, крім нього, оцінити більш нема кому. На сайті в той час було троє користувачів. Я першою поставила "5", пан Василь, гадаю, не став би сам собі робити капость. А ось інша особа... Мовчатиму, бо не хочу опускатися до стукацтва.
Отак! Було "5", тепер - "4", тож хтось (хм...) уже заліпив "трійку". Ех, друзі... Ви хоч би робили це тоді, коли багато відвідувачів на сайті, щоб не вирахували. :-)) Ставити низькі оцінки без коментарів - це неподобство!
Я розумію Ваше невдоволення з приводу виставлення низьких оцінок без відповідних коментарів. Я вже неодноразово висловлювала своє. До того ж, далеко не у всіх випадках ті "трійки" ("двійки", "одиниці") заліплено справедливо. Гадаю, доки на сайті є система оцінювання, це явище також буде. Нікуди від нього не подітися.
Вікторіє, вірш гарний! Мені сподобався. Такий собі легкий, немов кульбабка, стрункий, милий! Ви - талановита. Добре змальовані образи, вишукані (!) рими. Пишіть ще! У Вас гарно виходить!
Дуже сумно, але правдиво. Які ж то страшні були часи! Але й зараз таке, що ще невідомо, як воно буде... Сильний вірш, глибоко пройняв. Дуже співчуваю людям, що тоді потерпали від радянської влади.