Власне, назва мала б перекладатися як тихий ноктюрн. Так - теж варіант, але виникає зайва алюзія на колядку. І тиха - не обов’язково безмовна. Якби ніч не була тихою, чи почули б ми звуки мишачого футболу?
Дякую за коментар =) Мені здається, що хандра ще й від того, що світлі сили, прийшовши до влади, дуже швидко сіріють, а далі й темніють. Немає надійного орієнтира, маяка, що освітить вихід із лабіринту.
Дякую, Оксанко, за вдумливий коментар. Тут проблема в трактуванні слова "приречені". Є ж і такий вислів - приречені на перемогу? А в цьому випадку - приречені на призначення. Хоча, тут ліричний герой трішки сумнівається в приреченості до конкретного призначення - воно ж бо блимає, тоне в пітьмі, можна і заблукати, помилитися у виборі. Можна взагалі здатися і відмовитися добиватися того, що є твоє. Як у чудовому вірші Галини Гордасевич "Літо доходить зеніту".
Спасибі за теплі слова, Оксано ) То ностальгія надихає, і режим сови ) У тебе вірш нормально відобразився? Бо у мене видає все 1 рядком. Тож думаю, чи то на сайті глюк, чи у мого тир-тир-нету )
Дякую, Ярославе, я за конструктивну критику. Проте тут змушений з Вами не погодитися. 1. Ви пропонуєте додати зайвий склад у внутрішні рядки катрена. Це змінює задуманий ритмічний малюнок. В даному випадку мені не подобається одноманітність 13-13-13-13. А протиставлення кільцевої ритміки із суцільною римою дає специфічний ефект. 2. Я розумію, вся ця перетасовка через "Ми двоє у ньому" - фразу, що виглядає кострубато (проте не факт). Адекватних аналогів поки що не можу підщукати. Ваш - не підійде. Надто немилозвучне скупчення приголосних "Ми удвох в ньому знову". Окрім того слово "знову" руйнує ефект новизни, раптовості. Неважливо, вперше чи всоте двоє у цьому місті - зараз вони його бачать як вперше. Варіант "нас двоє у ньому - чужих і незваних" кращий, але він надто дистанціює читача від лір. героїв. Ще один плюс "ми двоє" відносно "ми удвох": останній варіант просто констатує наявність двох людей, у першому ж ховається другий щар, у значенні "нас тільки двоє у цьому місті, а, може, й у всьому світі, більше нікого не існує". Можна вважати це алюзією на старий французький фільм "Двоє у місті" з Габеном та Делоном, в котрому протистояння копа та колишнього зека вилилося в Маклаудівське "Повинен залишитися лише один". Тільки тут маємо замість протистояння - єднання. 3. "Хай та нічка" - слово "та" не несе ніякого смислового навантаження. В художній літературі слід уористуватися принципом "Хай словам буде тісно, а думкам - просторо" (інший варіант: можеш (без шкоди для тексту) викинути букву зі слова - обов’язково викидай, можеш викинути слово з речення - викидай, речення, абзац - те ж правило). П.С.: Даруйте. що довго не відповідав на коментар - останнім часом рідко буваю на літ. сайтах.
Дякую, Пилипе. =) А ще маршрути бувають небезпечні, невиважені, складні. Адже маршрут - не тільки напрям руху між двома точками, але й його характеристика, вимоги до того, хто ним пройде. А слово бравий ще має значення хвацький, молодецький, зухвалий. Та сміливий, мабуть, підійде - сміливий маршрут - маршрут, сповнений небезпек.=)
Дякую, Катю ))) Тільки з розміром все гаразд. Так, третій рядок за кількістю складів вирізняється - але тільки тому, що він повнорозмірний, на відміну від решти рядків, де всюди стоять павзи. Тому на ритміку це не впливає ;)