Ви знаєте, а там таки дійсно не вистачає одного складу. Я не подивилася на попередні строфи. Краще, мабуть, "І якась відчувалась провина". Буде гарно. Пробачте, будь ласка, за мою неточність. З повагою, Надія.
***У другому рядку останньої строфи зі складами все правильно. А от з наголосами збій. Наголос у слові "Якась" падає на перший склад. Тому і збій. Пропоную — "Сумна відчувалась провина". І "добавлялись" я б замінила словом "додавались". Дякую за чудову лірику! :respect:
Дякую за щирі оплески! Вже майже п'ять років ми оплакуємо наших хлопців. Дуже боляче все це бачити і переживати... А як батькам, рідним, нареченим, друзям? Я була на таких похоронах. Це біль неймовірний... Хлопцям би тільки жити, дітей ростити... Щасти Вам! Успіхів і наснаги!
Сама часто дивуюся, як багато написано про маму, а поети знаходять все нові й нові слова для цих догогих серцю людей. ***Дякую Вам, пані Катерино, за коментар. Задоволена Вашою високою оцінкою нашої роботи. :sm1:
Дякую, пані Галино! Переклад зроблений у співавторстві. Тож оплески не тільки мені. :-) Дуже гарний оригінал. Шталь — сильний автор. Щастя Вам та добра!
Як чуттєво і щиро Ви звертаєтеся до милої. Вона пробачить, простить.
Що стосується трійки літер "вбт". Пропоную варіант: "Дарував би я квіти...". Адже зрозуміло, кому дарував би. Тому слово "тобі" можна опустити. Дякую за чудову лірику про кохання! Успіхів Вам, Ярославе!
В тому й річ, що оці Одарки та Омельки, як гальма для країни. Їхня близорукість вже й так принесла немало шкоди. А ситуація розгорається досить серйозна. Та сподіваюся, що люди оберуть достойних. Як вже все оце остогидло. Оця боротьба за владу, в яку втягують електорат, а потім забувають про всіх і викидають, як використану ганчірку на смітник. ***Дякую за вірш! Щасти!
Ну що ж, пересічних більше. Згодна. І їм дійсно до лампочки все, що відбувається в країні, їм не до патріотизму. Аби своя торба була повна. Та тільки я все одно думаю, що пасіонарії будуть в авангарді. Ти тоді таки збив мене з пантелику. Я все написала правильно. Велику роль повинні відіграти знання і культура. А з цим поки що велика проблема. Особливо з культурою.
Ось тут хтось оцінив твою роботу, але ж коментар не написав. Чому?
Браво, Борисе! Тільки так. У мене була розиова в автобусі з однією жінкою, яка також вихваляла РФ на всі лади. (Є у мене маленька проза на цю тему). Ну я їй і відказала приблизно так, як у твоєму вірші. Тільки без ненормативної лексіки!
Дякую тобі, Борю за коментар. Я дуже вболіваю за наших молоденьких бійців. 10 жовтня загинули одразу четверо. З них одна дівчина, якій було всього 19 років. Моя учениця теж в тій бригаді і добре знала Олесю. Сусід з моєї вулиці приїхав на ротацію після того, як загинула Леся. Він теж з цієї бригади. Я переймаюся за їхню долю і прошу берегти себе. А кінця не видно. Коли все це скінчиться, не знає ніхто.
Так, Борю. Сичов дуже вимогливий до своїх творів. Також, як і до перекладів, які роблять поети на його вірші. Мені сказали, якщо йому сподобається, то є найвищою оцінкою роботи перекладача. Він католик, воює в Донбасі. Там і живе. Але сам ірландець за походженням. У нього дуже висока ерудиція. Дякую тобі за відгук! Заходь.
Такі випадки зараз непоодинокі. І як зарадити цьому? Можна, звичайно, допомогти, підтримати, але ж довго так не буде. Важка соціальна проблема, яка потребує термінового вирішення. ***Дякую за вірш. Про це треба писати, кричати.
Гумор дійсно чорний. Що ж так воно і є. І жучки, і черв'ячки будуть обов'язково. Їм же треба чимось живитися, щоб жити? Отже кругообіг не перерветься. Тож не будемо сумувати. Живіть довго! Хай все буде добре!