Позолота змінилась брунатністю, Навіть в лісі роздолля вітрам... І здавалось, які – то вже радості Пізня осінь дарує всім нам.
І хай небо сумне й набурмосене,
І дощі холоднючії ллють,
Все одно - я люблю тебе, осене!
Просто так, без пояснень, люблю!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
0
