Дуже смачна Ваша пісня про вареники. Згадала чудову пісню у виконанні кубанського казачого хору "Ой мій милий вареничків хоче" https://youtu.be/bv2ho06Jfew Дякую за твір!
Дякую, пані Катю, за коментар. Цей вірш я читала на площі біля РДА 23 серпня 2019 року. Два інших вірша читала учениця 10 класу. І це було не все. Цей день я запам'ятала на все життя, тому що він був незвичайним і надто особливим для мене. А віра дійсно повинна бути: чи віра в Бога (якщо це віруючі люди), чи віра в ЗСУ і віра в нашу ПЕРЕМОГУ! Бажаю добра і МИРУ!
Мабуть, всім хочеться, щоб Господь (якщо він є) допоміг нам перемогти цю орду. Вся надія на ЗСУ. Ви дуже добре висловили свої наболілі думки. Тяжка доля нам випала. Але ми повинні вистояти. Хоч попереду ще багато буде важких боїв і ворожих провокацій. Дякую за вірш.
Дуже дякую Вам, п. Катю, за високу оцінку і підвищення репутації. Мої онуки вже виросли. Маленькими любили читати і відгадувати ці загадки. А я люблю їх писати. Правда, війна трохи відбила це бажання. Бажаю здоров'я, щастя, добра, творчих успіхів, Миру! Бережіть себе. :roze:
Пане Василю, а вони ж нас називають сатаністами. Ми вже не нацисти, бо дехто з пропагандистів відверто зізнається в тому, що ми — нація. А війна швидко не закінчиться.
Дякую. Боляче читати такий крик душі. Скільки матерів провели своїх синів... Хто дочекався, а хто... Війна — це біль і сльози, це невимовне горе матерів. Треба сподіватися на краще. Ця мати віддає своє найдорожче, свого сина, на захист України. Мати — патріотка. І це не пусті слова.
Про рай і пекло якось ніколи не задумувалась. А ваші роздуми такі сильні і глибокі, що зачепили за живе. Дякую Вам, пані Таміло, за сильний вірш. ***Хотіла підвищити репутацію, а там написано, що це можна зробити лише через тиждень. Все одно, вважайте, що я це зробила. :55555:
Пане Василю, Ви мене трохи випередили. Я скопіювала цей матеріал про Вакуленка Володимира і збиралася його поставити на "Анумо..." Не встигла. Особисто я не знала його. Знала про те, що він мій земляк, часто заглядала на його сторінку на "Анумо..." Дуже сумно стало, коли взнала про його викрадення. Володимир дійсно був дуже принциповим, прискіпливим. Але ж біля окупантів таким бути не можна. Це ж вороги наші, а вони можуть зробити що завгодно. Шкода... Маю надію, що він живий і повернеться додому. Не втрачаймо надії...