Народжена в країні,
Якої вже немає,
Гадаю,що не буде,
Напевно, на вікИ.
А думка мимоволі
У спогади пірнає,
Вихоплюючи звідти
Минулого шматки.
Ось я, мала дитина,
В бабусі біля хати
Сиджу. Навколо мене
Залитий сонцем світ.
А десь, в Кіровограді,
Працюють батько й мати
І дуже потерпають
Від злигоднів і бід.
Завод. Ранковий холод
У душу проникає.
Сумна, невтішна юність.
Важкий фізичний труд.
Увечері навчання.
Повільно час минає.
Мене не полишають
Думки про інститут.
В Радянському Союзі
Життя котилось далі.
Красивою картинка
Для телека була.
Всі, хто біля "Корита",
Одержують медалі,
А ті, хто "з підворітні"...
В них доля, певно,зла.
В країні "перестройка",
А може, перестрілка.
Одні грабують інших.
Система йде на злом.
А я працюю в школі.
Життя проходить стрімко.
Що з того? Я нарешті
Отримала диплом.
Не встигла глипнуть оком,
Як старість підкотилась
Змінилася країна
І влада вже не та.
Кудись пропала "Совість"
І з нею "Честь" поділась.
Епоха зараз інша.
Незмінна Глупота.
у роздумах живе країна коли минулого часи збагнем давно вже встала Україна ми далі живемо серед нікчем бродіння душ як далі жити збагнення сором за минулий вік пора сьогодні щастя нам творити задумайся ... чи жінка ти чи чоловік ...
Так, пані Таміло, з моральними цінностями проблеми не тільки у нас. А у вірші Вашому все про більшіть українців. Так все воно і було. Гарно написали. :55555:
Щиро дякую за коментарі і привітання. Щасливого Різдва і Нового року всім Анумикам.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:55555:
