Ой, летіли журавлі
В небі синьому,
Ніс останній на крилі
Звістку синову.
"Рідна матінко моя,
Не сумуй, не плач.
Твій синочок вже вояк,
Не простий орач.
Тут ішли важкі бої.
Вижив тільки я.
Побратими всі мої
Полягли в боях.
Нене, я не здамся їм,
Підлим ворогам.
Захищатиму свій дім,
Землю не віддам.
Як побачиш журавлів
В небі над селом,
Знай, я смерть свою зустрів
З піднятим чолом."
Пролітали журавлі
В рідній стороні.
Ой, лютують москалі.
Села у вогні.
Не залишилося в них
Ні хатиноньки,
Ні матусі, ні жони,
Ні дитиноньки.
Полетіли журавлі
У чужі краї.
А на прОклятій землі
Точаться бої.
Справді, ваш чудовий вірш як пісня, звісно сумна: глибокий за змістом, охоплює великий проміжок часу, легко читається, але головне - хочеться заспівати.
Ваш вірш хочеться заспівати зі сльозами на очах. Дуже боляче і сумно. Чи думали ми, що нас чекає така біда? Ми повинні вистояти! Дякую Вам за цей вірш і бажаю добра і МИРУ! Бережіть себе!
Ваш вірш хочеться заспівати зі сльозами на очах. Чи думали ми, що нас чекає така біда? Але ми повинні вистояти! Дякую Вам за цей болючий і щемний вірш. Бережіть себе! Бажаю добра і МИРУ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
