Ой, і справді, задощило не на жарт. По небу гуляють темні. важкі хмари, гуркоче гроза, небезпечна для людей. Та для рослин якраз те, що треба. Буйно ростуть і дерева, і кущі, і трави. Все стало розкішним і смаргдовим. ***Дякую за вірш! :hands:
Дякую Вам, пані Таміло. Це один з перекладених віршів автора Віктора Залевського, які увійшли до книги "Мені не все одно". Автор — військовий, лежав у лікарні (операція на серці). 5 перекладачів переклали його вірші з російської на українську мову і видали книгу. Така ось історія.
Трохи сумний Ваш вірш, але ж красивий. Приємно і легко читається. ***"То дарма, що стара я і сива". Але ж душа і серце вічно молоді. :hands:Не сумуйте. Все буде добре. :roze:
То — правда. Від себе ще ніхто не втік. А от на корабель щастя хотілося б попасти. Дякую Вам за цікавий і мудрий коментар. Бажаю щастя в житті та удачі в творчості. :read-book:
Все так, пані Катю. Він і своїх людей загнав у глухий кут. Дивно, що всі бачать, знають і розуміють, що він злочинець і вбивця, а ніхто нічого не може з ним зробити. Я не розумію цього. Дякую Вам за сміливу громадянську позицію.
Пані Таміло, Ви дуже добре описали всі проблеми життя в Україні. Важко, так. Ніхто не заперечує. " ПівУкраїни зараз у Європі. Там рабство добровільне теж гірке". Ну, може, не пів України, але є таких багато. Знаю багатьох, хто обрав собі таке "рабство". Тепер бідкаються, що ні тут, ні там нічого не отримали гарного. Запитала своїх дітей, чи хотіли б вони виїхати за межі України. Відповідь була "Ні".
Важко, ніхто не заперечує, але ж кидати країну напризволяще не годиться. Треба боротися за неї. Адже це залежить від нас самих. Не сумуйте і не здавайтеся. Україні бути!
Дякую, пані Таміло, за коментар. От бувають такі моменти в житті, коли нічому не радий і здається, що вже все, кінець світу. ***І Вас візьму з собою із задоволенням. Удвох буде веселіше пережити негаразди. Наголошую не стільки на особистому, скільки на тому, що робиться навколо нас. Та вірю, пройде час і все владнається. Хай усім нам щастить! :sm1:
Та так, пані Катю. Оце сьогодні у нас точнісінько така картинка була. І вже розтало, навіть слідів не залишилось від підошОв. Діждемось сонечка. Тепла Вам весняного! А я ще й світлину слідів на снігу зробила.
Все так і є. Живемо, весь час чогось боїмося, на щось не відважуємося, а життя йде. І найкращі роки вже пройшли. ***Дякую Вам, п. Людмило, за вірш, який змушує замислитись, чи правильно ми живемо, чи не надто боїмося всього.
Так, хтось обіцяв зупинити війну, і навіть гнівався на свого попередника, що він не виконав таку ж точнісіньку обіцянку. А війна йде, і гинуть наші патріоти... Знаю одне, що з України вигнати агресора буде нелегко. Низько вклоняюся перед нашими захисниками. Нехай повертаються додому живими і здоровими. ***Дякую, пані Катю, за коментар, за підтримку, за співчуття. Бережіть себе!
Дуже вдячна Вам, пані Таміло, і за коментар, і за підвищення репутації. Дуже боляче сприймаю все, що пов'язане з війною. І щось воно там дуже незрозуміле і темне. Сім років... ***Бережіть себе! Хай буде щастя, добро і Мир!
Дуже смішно і дотепно написано. Дякую! Батько тут же кличе сина. А може краще: "Батько швидко кличе сина". "скажи" треба виділити комами. "Лиш на землю впаде точно.". У слові "впАде" неправильний наголос. Правильно" впадЕ". Тому краще написати так: "Все впаде на землю точно". Цеглина (вона) впала. Там, де Ви ставите дефіс, повинно стояти тире. Як його ставити? Поставте курсор туди, де необхідно друкувати тире. Лівою рукою натисніть клавішу Alt (не відпускайте), правою рукою наберіть на цифровій клавіатурі 0151. Все. Є й інший спосіб, через символи. Але цей зручніший. Бажаю успіхів.
Ми сьогодні досягли вершин науки, Відкриваємо незвідані світи. Нині знову пандемія:"Мийте руки - Це єдина панацея від біди".
Сподобався Ваш вірш. Усміхаюся. Стараноо і ретельно мию руки. Тому що миття рук — "панацея від біди". А якщо серйозно, то вражає беззахисність людини перед цими невидимими істотами, які буквально косять людей. Природний добір?