Дякую за мудрий, правильний вірш. Вітаю з поверненням. Давно не видно було Вас на сайті. Сподіваюсь у Вас все добре? Ви праві. Непередбачуваних ситуацій, які не залежать від нас, може бути багато. Зі святом Маковея, п. Катю. Хай все у Вас буде добре!
Ой, і справді, задощило не на жарт. По небу гуляють темні. важкі хмари, гуркоче гроза, небезпечна для людей. Та для рослин якраз те, що треба. Буйно ростуть і дерева, і кущі, і трави. Все стало розкішним і смаргдовим. ***Дякую за вірш! :hands:
Дякую Вам, пані Таміло. Це один з перекладених віршів автора Віктора Залевського, які увійшли до книги "Мені не все одно". Автор — військовий, лежав у лікарні (операція на серці). 5 перекладачів переклали його вірші з російської на українську мову і видали книгу. Така ось історія.
Трохи сумний Ваш вірш, але ж красивий. Приємно і легко читається. ***"То дарма, що стара я і сива". Але ж душа і серце вічно молоді. :hands:Не сумуйте. Все буде добре. :roze:
То — правда. Від себе ще ніхто не втік. А от на корабель щастя хотілося б попасти. Дякую Вам за цікавий і мудрий коментар. Бажаю щастя в житті та удачі в творчості. :read-book:
Все так, пані Катю. Він і своїх людей загнав у глухий кут. Дивно, що всі бачать, знають і розуміють, що він злочинець і вбивця, а ніхто нічого не може з ним зробити. Я не розумію цього. Дякую Вам за сміливу громадянську позицію.
Пані Таміло, Ви дуже добре описали всі проблеми життя в Україні. Важко, так. Ніхто не заперечує. " ПівУкраїни зараз у Європі. Там рабство добровільне теж гірке". Ну, може, не пів України, але є таких багато. Знаю багатьох, хто обрав собі таке "рабство". Тепер бідкаються, що ні тут, ні там нічого не отримали гарного. Запитала своїх дітей, чи хотіли б вони виїхати за межі України. Відповідь була "Ні".
Важко, ніхто не заперечує, але ж кидати країну напризволяще не годиться. Треба боротися за неї. Адже це залежить від нас самих. Не сумуйте і не здавайтеся. Україні бути!
Дякую, пані Таміло, за коментар. От бувають такі моменти в житті, коли нічому не радий і здається, що вже все, кінець світу. ***І Вас візьму з собою із задоволенням. Удвох буде веселіше пережити негаразди. Наголошую не стільки на особистому, скільки на тому, що робиться навколо нас. Та вірю, пройде час і все владнається. Хай усім нам щастить! :sm1:
Та так, пані Катю. Оце сьогодні у нас точнісінько така картинка була. І вже розтало, навіть слідів не залишилось від підошОв. Діждемось сонечка. Тепла Вам весняного! А я ще й світлину слідів на снігу зробила.
Все так і є. Живемо, весь час чогось боїмося, на щось не відважуємося, а життя йде. І найкращі роки вже пройшли. ***Дякую Вам, п. Людмило, за вірш, який змушує замислитись, чи правильно ми живемо, чи не надто боїмося всього.
Так, хтось обіцяв зупинити війну, і навіть гнівався на свого попередника, що він не виконав таку ж точнісіньку обіцянку. А війна йде, і гинуть наші патріоти... Знаю одне, що з України вигнати агресора буде нелегко. Низько вклоняюся перед нашими захисниками. Нехай повертаються додому живими і здоровими. ***Дякую, пані Катю, за коментар, за підтримку, за співчуття. Бережіть себе!
Дуже вдячна Вам, пані Таміло, і за коментар, і за підвищення репутації. Дуже боляче сприймаю все, що пов'язане з війною. І щось воно там дуже незрозуміле і темне. Сім років... ***Бережіть себе! Хай буде щастя, добро і Мир!