Ставочки й верби, Ковалівські гори,
До обрію пшеничнії поля,
Безмежнії Шевченківські простори,
Усе це — Українонька моя.
Яр Кашенський — це диво наше й втіха, —
І ранки неймовірної краси,
І річечка… тече вода в ній тихо,
Лелечі над полями голоси,
Пташиний хор, пісень чарівні звуки,
Ліси і обліпихові гаї
В години випадкової розлуки
Вриваєтеся в спогади мої.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
