Погадаю собі на ромашці.
То дарма, що стара я і сива.
То нічого, що вже некрасива.
Щастя хочеться кожній комашці.
На ромашці собі погадаю.
Може, суджений раптом зустріне
І надія до мене прилине:
Я жива ще. Я все ще кохаю.
Обірву пелюстки я без жалю.
Вітерець віднесе їх у поле.
Ой, ти, доле, нещасная доле,
Чом наповнюєш серце печаллю?
2014
Трохи сумний Ваш вірш, але ж красивий. Приємно і легко читається. ***"То дарма, що стара я і сива". Але ж душа і серце вічно молоді. :hands:Не сумуйте. Все буде добре. :roze:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
