Жах і біль стискають моє серце! Я розмовляла з цим видатним співаком, він тис мою руку, з вдячністю за мою вчительську роботу. Було це у місті Куп'янську, у 2004 році. Чи міг він тоді здогадуватись, що отак по-варварськи поставляться до його архіву? Адже, він був для нього найдорожчим у світі! Як же так?! Ганьба родичам, ганьба Міністерству культури, які не потурбувались про збереження цього архівного матеріалу! Про які моральні цінності можна говорити, якщо так спаплюжили пам'ять про видатного співака і просто справжню ЛЮДИНУ! Ось прямий доказ того, чому у нас так все погано. Поки ми не станемо справжніми людьми, нічого доброго в нашій країні не буде!
Я пам'ятаю, ми колись обговорювали з тобою цю тему. Сумно, що доля народу в руках людей, які не усвідомлюють того, що творять. Тепер ми бачимо, чим це обернулося для людей. Єх, горе-правителі... Дякую за те, що піднімаєш такі гострі теми.
Так, п. Катерино, ще не одного захисника Вітчизни поховають. І від цього стає моторошно і страшно. Скільки ж можна? Вже третій рік поспіль йде війна. Гірко і боляче від цього. Хто відповість за смерть наших бійців. Мені нещодавно писали, що на власні очі бачили дівочі батальйони з блакитно-жовтими квітами в косах (у Львівській області). Навіть, дівчата йдуть захищати свою землю. Прикро, сумно... Дякую за коментар. Слава героям! Смерть ворогам!
Дякую, п. Алло, за коментар. Думаю, що все оце буде тривати довго. На перевеликий жаль. Нам треба тільки підтримувати наших бійців. Хай залишаються всі живими і неушкодженими! Слава героям!
Правдиво все написано. Будемо сподіватися на те, що нитка, таки, обірветься. Вже давно пора... Може їй, отій нитці, допомогти? Дякую. Повернула свій борг, п. Катерино. Натиснула на сердечка. :-)
Зустріла одного свого учня (веселий був хлопець). Запитую в нього про його життя-буття. А він і каже: - Та живу. Життя б'є, і все мордою (вибачте за таке слово; як сказав, так і пишу) об стіну. Я й подумала: - Хто винен у цьому, як не сам? Та все ж часто ми стаємо заручниками обставин і самого життя. Не все буває так, як ми плануємо і хочемо. І це часто залежить не від нас... На жаль... ***А Ваш вірш гарний, з глибокими філософськими роздумами. Прочитала та й замислилася... Дякую. Нових Вам творчих успіхів! З повагою!
Нинішні і майбутні покоління повинні знати історію свого краю, України, ПРО ТРАГЕДІЇ, ПЕРЕЖИТІ УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ. Дякую Вам за цю дуже важливу і майстерно викладену роботу! Хай нам усім щастить!
П. Алло, Ви все вірно написали. В українській мові є слова "упливати, упливаю, упливаєш, упливти, а також уплисти, упливу, упливеш". Так що, все вірно. Хай щастить!