Приспущене знамено… Чорна стрічка…
Мовчить і не хлюпоче річка.
Дерева долу віти опустили,
Сумують почорнілі схили…
В труні везуть на Батьківщину сина.
Голосить, плаче Україна…
Надію вбили, мрію нездійсненну
У пеклі градовім, шаленім.
Обабіч шляху – на колінах люди,
Знамена… квіти видно всюди.
Останню шану віддають Герою,
(Бо ж «на щиті» несли із бою).
Та прийде час і вороженьки згинуть,
Край рідний чорні пси покинуть.
Ми висічемо імена Героїв
В серцях, в гранітах... для історій!
15. 09. 2014 рік
Фото з інтернету
https://www.youtube.com/watch?v=T3NezLAsUNY
https://www.youtube.com/watch?v=x6RFu553vqk