Приспущене знамено...

Приспущене знамено… Чорна стрічка… 

Мовчить і не хлюпоче річка. 

Дерева долу віти опустили, 

Сумують почорнілі схили… 

В труні везуть на Батьківщину сина. 

Голосить, плаче Україна… 

Надію вбили, мрію нездійсненну 

У пеклі градовім, шаленім. 

Обабіч шляху – на колінах люди, 

Знамена… квіти видно всюди. 

Останню шану віддають Герою, 

(Бо ж «на щиті» несли із бою). 

Та прийде час і вороженьки згинуть, 

Край рідний чорні пси покинуть. 

Ми висічемо імена Героїв 

В серцях, в гранітах... для історій! 

15. 09. 2014 рік 

Фото з інтернету 

https://www.youtube.com/watch?v=T3NezLAsUNY 

https://www.youtube.com/watch?v=x6RFu553vqk