Життя – цікава дуже штука.
І верх бере тут не наука,
Не те, наскільки ти багатий,
Чи холостяк ти, чи жонатий,
Чи маєш друзів, чи самітний,
Чи балакун, чи непомітний…
Увесь товмач цей для людини,
Яка шукає в нім перлини.
А в Бога - все життя єдине,
Неповториме, безупинне.
Воно скубе тебе і лупить,
І підійме, і переступить,
І кине в прірву, і оближе,
Де б ти не жив: Туві, Парижі…
Воно все бачить, чує, знає,
І на все власну думку має...
Ти все купив і став гарантом.
Життя мотнуло транспарантом
І ти вже блазень у загоні,
Ти вже батрак, а не на троні.
Або: машини, знАки, дами,
Театр комедії і драми...
Аж тут, нова приходить скрипка,
І ваш пайок – сухенька скибка.
Ще вчора славився в халаті,
Сьогодні в шостій, глянь, палаті…
… І так щодень, і щогодини
Життя торує шлях людини.
Зустріла одного свого учня (веселий був хлопець). Запитую в нього про його життя-буття. А він і каже: - Та живу. Життя б'є, і все мордою (вибачте за таке слово; як сказав, так і пишу) об стіну. Я й подумала: - Хто винен у цьому, як не сам? Та все ж часто ми стаємо заручниками обставин і самого життя. Не все буває так, як ми плануємо і хочемо. І це часто залежить не від нас... На жаль... ***А Ваш вірш гарний, з глибокими філософськими роздумами. Прочитала та й замислилася... Дякую. Нових Вам творчих успіхів! З повагою!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Прочитала та й замислилася... Дякую. Нових Вам творчих успіхів! З повагою!
