Я й сама не можу ніяк знайти відповіді, на поставлені Вами запитання. Чому людство весь час удосконалює знаряддя вбивства собі подібних? Адже, кожна людина народжується, щоб жити, а не вмирати... Це жахливо! Як ми можемо протистояти такому варварству? Тільки писати... ***Дякую Вам, пані Катерино, за коментар!
Повністю згодна з Вами, пані Галино. Особливо за цими Вашими словами з відповіді: "Їх Патріарх благословляє заколотників і плачених убивців вбивати наши синів, а українці ідуть хресним походом відстоювати його владу на Україні. Такого не знайде ніхто ніде ні в одній країні. Не дивно, що нас топчуть і нищать". Дякую за вірш!
Дуже гарно і влучно написали Ви про українську мову, пані Катерино. Особисто мені пощастило з вчителями української та російської мови: Ільясова Дарія Максимівна та Малець Ольга Михайлівна. Все життя я дякую їм за науку. Однаково люблю ці обидві мови. Російська мова - мова мого батька. А тепер це мова наших ворогів. І справді, як соромно було говорити українською мовою в місті. На тебе дивилися всі, як на людину другого сорту. Це було жахливо. І зараз молодь, яка виїжджає в міста "начинает говорить па русськи". Прикро. Насадження російської мови в Україні далося, таки, взнаки. То ж треба все зробити для процвітання рідної мови! Дякую Вам!
Борю, цілком підтримую відповідь пані Галини. Власне, з такими ж думками я збиралася писати тобі відгук. Та мене попередили. Та й написано дуже добре! Кому не зрозуміло, що то воно за хресні походи і для чого їх організували, нехай прийдуть і почитають ці слова Пані Галини. Саме, розхитати Україну зсередини. Як точно сказано! Переконана, до цього вірша ще будемо повертатися не раз. Дякую, Борю! Хай щастить нам усім!
У Вашому вірші, Володимире, все - гірка правда. І допоки ж оце все триватиме? Тільки й чуєш: - Спіймався на хабарі. У розшуку. Та тільки до цього часу ще нікого не судили. Всі на волі або в "бігах". Так і продовжують дурити людей та наживатися за їх рахунок. Дякую Вам за вірш! Хай щастить!
Доброго дня! Дякую за відгук! Красноталь - це верба гостролиста, або шелюга, або червона верба. Стосовно моєї активності. Йде адаптація до нової оселі. Всьому свій час. Ще раз дякую за оцінку вірша! З повагою!