WOW..не в плані тематичному, не в плані літературної довершеності, а за широку загальну ерудованість автора. Спешелі остання строфа. "Я знаю: ми тугі бібліофаги, І мудрість наша шафа книжкова..."
Фініта ля комедія: канкан відтанцювали) Схиляюсь в глибокому реверансі і шаркаю ніжкою. Не хочу бути причетною ні до чиїх нервових зривів. ...Ти посміхаєшся Натягнутою посмішкою Складом Незрозумілих Нервів... Аве, Архипе) Я тебе вже цитую:)
ггг) Шановний РВ (прямо як мій майбутній фах - Редактор-Видавець)), я не вірю ні в Діда Мороза, ні в діда Мазая, ні в інших міфічних представників пенсійної категорії:) Натомість вірю в ельфів, драконів і "світле загірнЄ майбутнє")г А ще вірю (і безпомилково діагностую) в схильність певних осіб до хворобливого стану запалених амбіцій, внаслідок чого ці - не обділені талантом - Дон-Кіхоти, в пориві необгрунтованих емоцій кидаються з мечами/списами/словом та іншою холодною зброєю на неіснуючі вітряки:)))
"волевиявлення представників народу не повинні стримуватись, бо кожна людина має право... на слово!" Хм... А хіба пан Василь Гонта, зауважуючи Ваше право на коментування поезії не реалізує ваше конституційно затверджене право "на слово"??? А президент і орденоносці тут нічого зробити не можуть, адже статуси "друг", "римувальник", "аматор" присвоюються автоматично за кількість коментарів та статей, опублікованих на сайті:))
Нічого не маю проти християнства. Така ж монотеїстична і прошовіністична релігія, як і решта сучасних основних віросповідань. Тим більш, що всі ці релігії тісно переплітаються (от, наприклад, Ісус та Будда в мусульманстві лише пророки, побратими Магомета, а в індуїзмі, що беззаперечно християнство сягає коріннями в нього, Господь займає дещо другоряднішу нішу, ніж його батько. Та й в самій біблії маємо поєднання Старого (основа іудейського вірування) і Нового (основа християнського) вірувань. І нічого: ми сприймаємо то як належне. Агностицизм я вважаю виявом чогось на зразок релігійного плюралізму (ну, щось на кшталт теорії Павича) Він дозволяє більш об"єктивно дивитись на речі і цінувати їх незалежно їхньої належності до тієї чи іншої культури..чи ментальності)) А повний атеїзм - не те щоб утопія, але його повне прийняття нищівне для людини, яка усвідомила його. Атже тоді починається одвічна проблема екзистенції: вся відповідальність за скоєне і прожите падає на плечі самої людини, яка вже не може підсвідомо перекласти цю відповідальність на вищі сили, бо їх заперечує. Такий тягар, нажаль, - непосильна ноша) "следовательно, невозможно богопознание "- а хіба не це сама головна біблійна теза, яка вчить сприймати Бога як щось позачасове і завждиіснуюче і не докопуватись до причин Його появи?) Як убогий, тимчасовий любдський ум може вповні пізнати правічний Абсолют?)) Пи. Си. Ми ж про канонізацію говорили, здаєЦЦя.. а вийшли на такий глобАл)
Хм..нещодавно ми з моїм другом (він агностик, я - теж агностик з глибокою симпатією до буддизму) сперечалися на тему "Що краще для України: язичництво чи монотеїстичне християнство". Так от, одним з моїх доводів на захист державної релігії було: "Ти що, Дмитрику, прикинь, ти б мусив тримати в хаті зображення кожного з божків-ідолів, і ставити кожному з них окрему свічечку-ото по держекономіці удар!" А мій опонент відповів:"А те, що канонізовано силу-силенну святих і в церковному календарі нема жодного вільного дня, щоб ми не святкували зачаття/народження/смерть/і т. д. котрогось святого - хіба то не та ж сама політеологія, як у язичників? І справді, чим римський Нептун гірше за християнського Павла, що відповідає за благополуччя подорожуючих на воді) Вважаю, що направду канонізованих забагато..Обмежились би 11 апостолами + 11 канонізованими жіночками (щоб не виникало релігійного шовінізму). Проте, то лише моя думка.
Я не вмію приносити втіху, тим більш, - не вмію когось втішати, але здатна промовчати, коли хтось крізь сльози проклинає неминучість. МИ з тобою, Дарко, в цій тиші, глибину котрої по-справжньому розумієш лише ти.
Тема - направду безпрограшна... Але форма+знову ж таки надмірне вживання дієслівної рими+в другому стовпчику спостерігаємо четвертне римування, а скрізь решта - перехресне, що є ознакою НЕДОопрацювання. Тобто основні зауваги маю щодо форми.
Ага) А я думала, що ви у другому стовпчику мали на увазі "no woman - no cry..." :) на рахунок другого мого зауваження, під ЛАТИНізацією можна розуміти й використання літер "латиниці") А етимологія "рідного нашого -амінь" - питання спірне)
Файнезно! Лишень я не зрозуміла, чому, коли приходить час просити в друзів допомоги, то обов"язково слід шукати жінку?) І -Амінь- можна було б "вже як Amen"- для довершення латинізованості)