Дякую, сам стояв і слухав тих музикантів.Ніби повернувся у те століття і в його 80 - 90 роки.Цікаві асоціації викликали ті музиканти у мене.Так швидко збігає час.
ця тінь насипала тумани - подобається!Сумний вірш, але яке життя, такі і твори...А от кінець світлий, оптимістичний.Це уже вміння автора змінювати настрій твору.
Ярославе, саме так і є.З однієї сторони вмирають звільняючи місце для наступних, але коли мрії реальні, а не казкові то хотілося б щоб вони жили...Дякую за коментар!
Вірш амазонки?Хоча остання строфа уже чисто лірична і жіноча - Я наче пристань - тиха і ясна, Твій корабель колись прийде спочити, Аби любов'ю дві Душі наситить В країні мрій, де вічно є весна! гарно!
Софійко, тема цікава, але дискусійна...не завжди той хто говорить тільки хороші слова Вам друг, на компліментах також далеко не заїдеш, інколи болюча правда краще за комплімент і так далі...А сам по собі вірш хороший.