Слова...Слова... Із хлібом сіль, Ви є народження і смерть, Ви - під ногами кропива, Ви є і біль, І круговерть! Слова-любов, Слова-чутки, Слова - каміння у доріг, Ти ставиш знов Слова-пастки На свій занедбаний поріг. Слова...Слова... Короткий звук, На волю пущена стріла... Чи тятива... Мов серця стук, Звучать Слова... Звучать слова...
Так,слова - це зброя.Вона може і вбити,і врятувати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди
leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що
та
у Вас 
1
